глазур

ГЛАЗУР – ЛАЗУР

Глазур, -і, ор. -р’ю. Полива; густий солодкий сироп тощо.

Лазур, -і. Фарба блакитного кольору; яскраво-синій колір; блакить.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глазур — глазу́р іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. глазур — -і, ж. 1》 Те саме, що полива 1). 2》 Спеціально приготовлений густий солодкий сироп, яким покривають кондитерські вироби, а також застиглий шар такого сиропу. 3》 Зовнішній глянсуватий шар копит тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глазур — ГЛАЗУ́Р, і, ж. 1. Те саме, що поли́ва 1. Глазурі бувають білі й кольорові, прозорі й глухі (непрозорі), блискучі й матові, легкоплавкі й тугоплавкі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. глазур — глазу́р (нім. Glasur, від Glas – скло) 1. Скловидне покриття на керамічних виробах, закріплене випалом, яке надає їм блиску, непроникності. 2. Шар застиглого прозорого цукру на фруктах, печиві тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. глазур — ПОЛИ́ВА (особливий склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби), ГЛАЗУ́Р, ПО́ЛИВО, ШКЛИ́ВО розм. (свинцева полива). Чи то від олії, чи поливою лисниться дно порожньої миски (Ю. Збанацький); На кафедрі технології силікатів.. розроблено нові декоративні глазурі (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. глазур — ГЛАЗУ́Р, і, ж. 1. Те саме, що поли́ва 1. Глазур виготовляють самі майстри з двох частин гльоту (окису свинцю), змішуючи їх з однією частиною піску (окис силіцію) (Гуцульська кераміка, 1956, 37)... Словник української мови в 11 томах
  7. глазур — (нім.) Склоподібне покриття керамічних виробів, яке досягається випаленням. Внаслідок виріб набуває декоративні якості, покриття стає прозорим чи непрозорим, безколірним або барвистим. Одночасно має захисні функції, не дозволяючи виробу руйнуватися від газів і рідини. Архітектура і монументальне мистецтво