1. Літературне слововживання

гладінь

ГЛАДІНЬ – ГЛАДЬ

Гладінь, -і, ор. -нню. Рівна, гладка поверхня.

Гладь, -і, ор. -ддю. 1. Те саме, що гладінь. 2. Вид вишивки: вишивати гладдю.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладінь — гладі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гладінь — -і, ж. Рівна, гладка поверхня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладінь — ГЛАДІ́НЬ, і, ж. Рівна, гладка поверхня. День тихий, морська гладінь простяглася далеко-далеко (А. Хижняк); Він Так шліфував гладінь камінних стін, Що стіни сяли дзеркалом тоді (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. гладінь — ПЛЕ́СО (спокійна, чиста поверхня води), ГЛАДІ́НЬ, ГЛАДЬ, ДЗЕ́РКАЛО. Потягло вологою, запахло камишами й кугою, за поперечною лісосмугою блиснуло плесо ставка чи річки (О. Словник синонімів української мови
  5. гладінь — Гладі́нь, -дині́, -дині́, -ді́нню (непр. відм., окрім op., від гладиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гладінь — ГЛАДІ́НЬ, і, ж. Рівна, гладка поверхня. День тихий, морська гладінь простяглася далеко-далеко (Хижняк, Невгамовна, 1961, 239); Він Так шліфував гладінь камінних стін, Що стіни сяли дзеркалом тоді (Бажан, II, 1947, 250). Словник української мови в 11 томах