глевкий
ГЛЕВКИЙ – ГЛЕЙКИЙ
Глевкий. 1. Схожий на мокру глину, в’язкий, липкий, недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (І.Нечуй-Левицький); – Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю.Смолич). 2. перен. розм. Повільний у рухах, незграбний, неповороткий (про людину). Другий помічник був добродушний, глевкий (Ю.Збанацький).
Глейкий. Який липне, не розсипається (про землю). На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І.Кириленко).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глевкий — глевки́й прикметник схожий на мокру глину; недопечений — про хліб; не до кінця сформований; недозрілий; повільний у рухах, неповороткий — про людину). Орфографічний словник української мови
- глевкий — (хліб) недопечений, глевтякуватий, обр. як глина; (розум) недозрілий; (хто) незграбний; гливкий; пор. ТЯГУЧИЙ. Словник синонімів Караванського
- глевкий — -а, -е. 1》 Схожий на мокру глину; недопечений (про хліб). 2》 перен. Не до кінця сформований; недозрілий. || Повільний у рухах, неповороткий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- глевкий — ГЛЕВКИ́Й, а́, е́. 1. Схожий на мокру глину; недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (І. Нечуй-Левицький); Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич); – А хіба в селі нема [хліба]?... Словник української мови у 20 томах
- глевкий — див. вайлуватий; в'язкий; м'який; слабий Словник синонімів Вусика
- глевкий — ГЛЕВКИ́Й (про хліб — в'язкий, липкий); НЕДОПЕ́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ПЕЧЕНИЙ, СИРИ́Й (недостатньо випечений); СИРУВА́ТИЙ, ГЛЕВКУВА́ТИЙ, ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ (трохи глевкий). — Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Словник синонімів української мови
- глевкий — Глевки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глевкий — ГЛЕВКИ́Й, а́, е́. 1. Схожий на мокру глину; недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (Н.-Лев., II, 1956, 100); Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Смолич, Мир.., 1958, 42). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- глевкий — Глевкий, -а, -е О. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби лекше. Ном. № 12288. Словник української мови Грінченка