1. Літературне слововживання

глиняний

ГЛИНЯНИЙ – ГЛИНЯСТИЙ, ГЛИНИСТИЙ

Глиняний. Який складається або виготовлений з глини; який має колір глини: глиняна гора, глиняна печера, глиняна долівка, глиняна амфора, глиняний глечик, глиняний колір.

Глинястий, глинистий. Який містить у собі глину, багатий на глину або має колір глини: глинясті (глинисті) ґрунти, глинястий (глинистий) намул, глинястий (глинистий) вигляд обличчя.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глиняний — гли́няний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. глиняний — [глин'анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. глиняний — -а, -е. 1》 Зробл. з глини. 2》 Який складається з глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (М. Коцюбинський); Продавець дитячих іграшок нестямно свистів одночасно на кількох глиняних свищиках (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ (про посуд — зроблений із глини), КЕРАМІ́ЧНИЙ, ЧЕРЕП'Я́НИЙ. Василина дістала з.. мисника глиняний, з підмальованими боками кухлик (М. Стельмах); Керамічний посуд; З череп'яної миски Оксана взяла найкраще гроно винограду (А. Шиян). Словник синонімів української мови
  6. глиняний — Гли́няний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 51); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. глиняний — Глиняний, -а, -е Глиняный. Шевч. 437. Словник української мови Грінченка