глиняний
ГЛИ́НЯНИЙ, а, е.
1. Зробл. з глини.
Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (М. Коцюбинський);
Продавець дитячих іграшок нестямно свистів одночасно на кількох глиняних свищиках (Б. Левін);
У чорному перекошеному миснику стояла ребром велика глиняна миска i пляшка без шийки (Ю. Андрухович);
* У порівн. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (І. Франко).
2. Який складається з глини.
Де ж Дніпро? Ось і він – синій аж чорний .. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний);
Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глиняний — гли́няний прикметник Орфографічний словник української мови
- глиняний — ГЛИНЯНИЙ – ГЛИНЯСТИЙ, ГЛИНИСТИЙ Глиняний. Який складається або виготовлений з глини; який має колір глини: глиняна гора, глиняна печера, глиняна долівка, глиняна амфора, глиняний глечик, глиняний колір. Глинястий, глинистий. Літературне слововживання
- глиняний — [глин'анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- глиняний — -а, -е. 1》 Зробл. з глини. 2》 Який складається з глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ (про посуд — зроблений із глини), КЕРАМІ́ЧНИЙ, ЧЕРЕП'Я́НИЙ. Василина дістала з.. мисника глиняний, з підмальованими боками кухлик (М. Стельмах); Керамічний посуд; З череп'яної миски Оксана взяла найкраще гроно винограду (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- глиняний — Гли́няний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 51); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- глиняний — Глиняний, -а, -е Глиняный. Шевч. 437. Словник української мови Грінченка