гребля
1. Споруда, що перегороджує річку або розташована біля водоймища, яка повинна регулювати рівень води (порівн. дамба). Виконується у вигляді земляного насипу, укріпленого хмизом, тесом або фашинами. За призначенням і розміщенням прийнято розрізняти:
~ вальцова — із затвором для спуску води, який висувається по нахиленим направляючим у нішах підпор.
~ водопідйомна — влаштована на річці і пристосована для регулювання рівня води.
~ водозливна — влаштована біля водоймища і здатна підтримувати певний рівень води.
~ водоспускна — розташована між водоймищем і ставком та спроможна при потребі перекидати значні обсяги води.
~ глуха — така, що не має водоспускних отворів.
2. Земляний насип на краю водоймища або на багнистому місці, який звичайно влаштовується для створення дороги.
Значення в інших словниках
- гребля — ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Словник синонімів української мови
- гребля — Після ставу кладуть греблю. Понад стан не пнися. По греблі до ставу. Гребля і став нерозлучні з собою. Постепенно до ціли. Чия гребля того й став. Щоб мати став, треба перше збудувати греблю. Приповідки або українсько-народня філософія
- гребля — Гре́бля, -лі, -лею; гре́блі, -бель Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гребля — ГРЕ́БЛЯ, і, ж. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- гребля — Споруда, за допомогою якої підтримують постійний підвищений рівень води в річці чи каналі (стаціонарна г.) або регулюють її потік (рухома г.); споруджують поперек русла, переважно із залізобетону. Універсальний словник-енциклопедія
- гребля — див. гатка; перешкода Словник синонімів Вусика
- гребля — -і, ж. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гребля — (те, що перегороджує річку) загата, гать, заст. тама. Словник синонімів Полюги
- гребля — гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер). ті́льки (мо́жна) гре́блю гати́ти ким, чим. Фразеологічний словник української мови
- гребля — гре́бля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гребля — див. ГАТЬ; (захисна, від хвиль) мол, хвилеріз. Словник синонімів Караванського
- гребля — Гребля, -лі ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. ум. гребелька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62. Словник української мови Грінченка