гребінь

(укр.)

1. Горизонтальне ребро вгорі даху, утворене перетином схилів (синонім — верх).

2. Прикраса даху у вигляді мережчатої решітки або високої кам'яної стінки над покрівлею.

3. Верхній майданчик на греблі, дамбі.

4. Декоративне завершення прямокутного вікна клинчастою перемичкою, камені якої виступають один з під другого. Застосовувалось в ампірній архітектурі.

5. Верхня лінія перетину поверхонь бруствера або гласісу у фортифікаційній споруді. Для неї також вживається термін — крона бруствера. Крім того, має місце:

~ наличника — завершення кута наличника у вигляді увігнутого схилу розірваного фронтону.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребінь — ГРЕ́БІНЬ, беня, ч. 1. Високий дерев’яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  2. гребінь — 1 (-беня) ч. 1. крим. Пасивний гомосексуаліст. БСРЖ, 138; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 244. 2. мол. Те саме, що бик 2. 2. мол., муз. Борис Ґрєбєнщиков, лідер російської рок-групи "Акваріум". Словник жарґонної лексики української мови
  3. гребінь — гре́бінь: ◊ оде́н ма́є гре́бінь, а дру́гий то, що на гре́бни про людину, яка має воші (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гребінь — гре́бінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. гребінь — -беня, ч. 1》 Високий дерев'яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2》 Те саме, що гребінець 1). 3》 Довгастий зубчастий м'ясистий наріст на голові деяких птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гребінь — (півня) наріст; (гори) вершок, верхівка; (ребро даху) коник; (хвилі) п. хребет; гребінець, гребінка. Словник синонімів Караванського
  7. гребінь — ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (перев. дерева, гори); ШПИЛЬ, ТІ́М'Я рідко, ГРУНЬ діал. Словник синонімів української мови
  8. гребінь — див. вершина Словник синонімів Вусика
  9. гребінь — як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. Фразеологічний словник української мови
  10. гребінь — Гре́бінь, -беня, -беневі; -бені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гребінь — I гострий, звичайно розірваний край скелястого гірського хребта. II горішня горизонтальна частина покрівлі, де перетинаються її схили; див. покрівля. Універсальний словник-енциклопедія
  12. гребінь — [греб'ін'] -беин'а, ор. -беинеим, м. (на) -беин'і, р. мн. -беин'іў Орфоепічний словник української мови