гротеск

(фр. — химерний)

1. Надзвичайно гострий образ, створений в образотворчому мистецтві різким перебільшенням, навмисним підкресленням реальних форм, поєднанням гіперболи з метаморфозою (переростанням правдоподібного у неправдоподібне). Сполучаються фантастичне і побутове, піднесене і комічне, серйозне і смішне. Загострення архітектурного образу теж намагалися досягти засобами Г., тобто навмисним спотворенням вигляду звичайних форм.

2. Симетричний орнамент у вигляді смуги, де спостерігалося переплетення дрібних, реалістично виконаних зображень тварин і рослин, їх сполучення з картинами, медальйонами, щитами, ліпними прикрасами, фантастичними мотивами. Окремі елементи масштабно і пластично взаємно пов'язувались, кожний мотив виростав з другого, при цьому зберігалась симетричність побудови цілого. Завдяки такій пластичності, музикальності формоутворення Г., подібно арабескам і морескам, добре з'єднуються з живописними і рельєфним панно та обрамуваннями, існують на площинах любого формату, органічно заповнюють поверхні падуг, парусів, куполів. Часто компонуються симетрично з боків вертикальної осі у вигляді стеблини аканту із завитками, пілястри, колони. Композиції з Г. виконувалися в античному Римі і були знайдені у підземних гротах, звідкіля й походить їх назва. На основі античних орнаментів декоративні мотиви Г. були значно удосконалені в італійському ренесансі і незабаром отримали значне поширення, особливо у монументальному мистецтві маньєризму, стилях французького регентства і рококо.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гротеск — гроте́ск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гротеск — (фр. grotesque — смішний, незвичайний) поетичний пpийом зумисного спотвоpеня або змiшування контpастiв: тpагiчного i комiчного, добpого та злого, pеального i фантастичного. Словник стилістичних термінів
  3. гротеск — -а, ч. Художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним, а також твір літератури чи мистецтва, що використовує цей прийом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гротеск — • гротеск (франц. grotesque, з італ. grottésco — від італ. gròtta — печера, грот) - вид худож. типізації (переважно в сатирі), заснований на фантастично-карикатурному перетворенні реальних співвідношень і контрастів, різкій деформації зовн. Українська літературна енциклопедія
  5. гротеск — гроте́ск (франц. grotesque, італ. grottesco – химерний, від grotta – печера) 1. Первісно настінний живопис у давньоримських будинках-гротах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гротеск — Зображення дійсності в мистецтві й літературі у фантастичному, деформованому і яскраво-карикатурному вигляді, на контрасті реального й химерного; відзначається гострою негармонійністю форм і принципів творення. Універсальний словник-енциклопедія
  7. гротеск — ГРОТЕ́СК, а, ч. Художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним... Словник української мови в 11 томах