гротеск

гроте́ск

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гротеск — (фр. grotesque — смішний, незвичайний) поетичний пpийом зумисного спотвоpеня або змiшування контpастiв: тpагiчного i комiчного, добpого та злого, pеального i фантастичного. Словник стилістичних термінів
  2. гротеск — -а, ч. Художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним, а також твір літератури чи мистецтва, що використовує цей прийом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гротеск — • гротеск (франц. grotesque, з італ. grottésco — від італ. gròtta — печера, грот) - вид худож. типізації (переважно в сатирі), заснований на фантастично-карикатурному перетворенні реальних співвідношень і контрастів, різкій деформації зовн. Українська літературна енциклопедія
  4. гротеск — гроте́ск (франц. grotesque, італ. grottesco – химерний, від grotta – печера) 1. Первісно настінний живопис у давньоримських будинках-гротах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гротеск — Зображення дійсності в мистецтві й літературі у фантастичному, деформованому і яскраво-карикатурному вигляді, на контрасті реального й химерного; відзначається гострою негармонійністю форм і принципів творення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гротеск — ГРОТЕ́СК, а, ч. Художній прийом у літературі та мистецтві, заснований на надмірному перебільшенні або применшенні зображуваного, на поєднанні різких контрастів, сполученні реального з фантастичним, трагічного з комічним... Словник української мови в 11 томах
  7. гротеск — (фр. — химерний) 1. Надзвичайно гострий образ, створений в образотворчому мистецтві різким перебільшенням, навмисним підкресленням реальних форм, поєднанням гіперболи з метаморфозою (переростанням правдоподібного у неправдоподібне). Архітектура і монументальне мистецтво