дах

(польс. < нім.)

Верхня частина будинку, яка складалася з огороджувальної покрівлі і несучої частини у вигляді крокв, балок, ферм тощо. Залежно від конструкції і матеріалів розрізняються на утеплені і холодні, горищні і безгорищні (див. покриття1). Має такі форми:

~ баньоподібний — у вигляді бані, напівсферичного чи іншого абрису.

~ бочкоподібний — з двома схилами, у поперечному перекрої має вигляд бочки.

~ вальмовий (чотирисхилий) — із схилами на чотири боки і гребенем.

~ вальмовий з козирком — із двома схилами на поздовжніх боках і невеличкими схилами над карнизом на торцях.

~ двосхилий — із схилами на два протилежні боки.

~ зімкнений — над багатокутною в плані спорудою у вигляді зімкнутого склепіння.

~ із заломом — із виступом на кожному схилі.

~ італійський — з невеликим підйомом (висота дорівнює третині довжини нижньої балки).

~ конічний — у вигляді конуса над круглою в плані будівлею.

~ круглий односхилий — над круглою в плані будівлею між зовнішніми стінами і середнім барабаном.

~ мансардний вальмовий — із двома схилами на кожному боці під тупим кутом.

~ мансардний з додатковим скатом — вальмовий з двома схилами на поздовжніх боках.

~ мансардний з фронтоном — з двома схилами і заломами на подовжених боках і фронтоні.

~ наметовий чотирисхилий — вальмовий без гребня.

~ напіввальмовий — із двома великими схилами до карнизу і двома невеликими на торцях.

~ односхилий — із схилом в один бік.

~ пірамідальний — у вигляді піраміди.

~ плоский — без схилів.

~ ромбоподібний — з ромбоподібними схилами над щипцевими стінами, що сходяться вгорі у одній крапці.

~ складчастий — у вигляді розташованих паралельно двосхилих або вальмових дахів.

~ складчастий конусоподібний — над круглою будівлею у вигляді складок, що сходяться вгорі.

~ склепінчастий — у вигляді коробового та інших склепінь.

~ сферичний — у вигляді верхньої частини сфери.

~ сферичний із сегментами — у вигляді частини сфери над дугоподібними завершеннями стін.

~ трисхилий — із схилами на торцевий і два протилежні боки.

~ увігнутий — з двома або більше схилами, що спрямовані один до одного.

~ французький — з високим підйомом (схил під кутом 60°).

~ хрестовий (чотирищипцевий) — чотири двосхилі дахи над прямокутною в плані будівлею з чотирма щипцями з кожного боку.

~ шедовий — розташовані паралельно кілька односхилих дахів над заскленими стінками, які у розрізі нагадують пилку.

~ шпилеподібний — у вигляді багатогранного шпиля.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дах — (-у) ч. 1. мол.; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; ПСУМС, 20. Словник жарґонної лексики української мови
  2. дах — ДАХ, у, ч. 1. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. — Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог. Словник української мови в 11 томах
  3. дах — дах – стеля Навряд чи хто сплутає ці різні реалії: стеля ж бо в хаті, приміщенні, вона висока або низька, гладенька чи не дуже, а дах, звичайно, – зовні. Це покрівля, верхня частина будівлі. Він буває залізний, з черепиці, з шиферу тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. дах — дах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. дах — [дах] -ху, м. (на) дас'і/-ху, мн. -хи, -х'іў два дахие Орфоепічний словник української мови
  6. дах — -у, ч. 1》 Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. 2》 перен. Домівка, житло. Дах над головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дах — див. покрівля Універсальний словник-енциклопедія
  8. дах — Дах, -ху м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. ум. дашок. Словник української мови Грінченка
  9. дах — (те, що покриває будівлю) покрівля, покриття, верх, (солом'яна) стріха. Словник синонімів Полюги
  10. дах — Дашок, крівля, купол, навіс, накриття, напинало, покрив, покришище, покришка (у вулику), покрівець, покрівля, полубка (у вулику), стріха (рідко), укривка, шопа, шопчина Словник синонімів Вусика
  11. дах — дах: ◊ би́ти в да́х військ. віддавати честь (ст): І то не за якісь заслуги. Павло прямо сказав: “Ти є така цивільна, невійськова оферма, що ти ніяк не можеш бути капралем. Капрал мусить мати цак-цак, а ти того не маєш. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  12. дах — У, ч. Психіка, розум, здатність адекватно сприймати навколишній світ. Дах відриває і зносить його (О. Пономарьов). ◇ Дах тріщить — болить голова, плутанина в думках. В мене з цією курсового вже дах тріщить. Словник сучасного українського сленгу
  13. дах — Покрівля; П. домівка, житло, оселя, хата, притулок, захисток, прихисток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля <н. під одним дахом>; дашок. Словник синонімів Караванського
  14. дах — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови