дах

дах

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дах — (те, що покриває будівлю) покрівля, покриття, верх, (солом'яна) стріха. Словник синонімів Полюги
  2. дах — дах – стеля Навряд чи хто сплутає ці різні реалії: стеля ж бо в хаті, приміщенні, вона висока або низька, гладенька чи не дуже, а дах, звичайно, – зовні. Це покрівля, верхня частина будівлі. Він буває залізний, з черепиці, з шиферу тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дах — Покрівля; П. домівка, житло, оселя, хата, притулок, захисток, прихисток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля <н. під одним дахом>; дашок. Словник синонімів Караванського
  4. дах — [дах] -ху, м. (на) дас'і/-ху, мн. -хи, -х'іў два дахие Орфоепічний словник української мови
  5. дах — -у, ч. 1》 Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. 2》 перен. Домівка, житло. Дах над головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дах — дах: ◊ би́ти в да́х військ. віддавати честь (ст): І то не за якісь заслуги. Павло прямо сказав: “Ти є така цивільна, невійськова оферма, що ти ніяк не можеш бути капралем. Капрал мусить мати цак-цак, а ти того не маєш. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. дах — У, ч. Психіка, розум, здатність адекватно сприймати навколишній світ. Дах відриває і зносить його (О. Пономарьов). ◇ Дах тріщить — болить голова, плутанина в думках. В мене з цією курсового вже дах тріщить. Словник сучасного українського сленгу
  8. дах — (-у) ч. 1. мол.; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; ПСУМС, 20. Словник жарґонної лексики української мови
  9. дах — Дашок, крівля, купол, навіс, накриття, напинало, покрив, покришище, покришка (у вулику), покрівець, покрівля, полубка (у вулику), стріха (рідко), укривка, шопа, шопчина Словник синонімів Вусика
  10. дах — див. покрівля Універсальний словник-енциклопедія
  11. дах — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови
  12. дах — ДАХ, у, ч. 1. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. — Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог. Словник української мови в 11 томах
  13. дах — (польс. < нім.) Верхня частина будинку, яка складалася з огороджувальної покрівлі і несучої частини у вигляді крокв, балок, ферм тощо. Залежно від конструкції і матеріалів розрізняються на утеплені і холодні, горищні і безгорищні (див. покриття1). Архітектура і монументальне мистецтво
  14. дах — Дах, -ху м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. ум. дашок. Словник української мови Грінченка