1. Словник української мови в 11 томах

дах

ДАХ, у, ч.

1. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля.

— Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог., Поезії, 1958, 339);

В 1958 році ми збудували ще один табір на 200 корів, з двосхилим дахом, критий етернітом (Колг. Укр., 4, 1957, 3);

*Образно. Цікаво побувать над дахом світу,.. Чарує велич снігових вершин (Шер., Дорога.., 1957, 31).

2. перен. Домівка, житло.

Не крився пилом темний шлях, .. Як кидав я мій рідний дах (Щог., Поезії, 1958, 375);

Чого, чого я в тих літах Не витерпів! Спершу важкая Борня за хліб, за цент, за дах, За те, що з кождим днем тікає (Фр., XIII, 1954, 410).

Під одни́м да́хом з ким — в одному приміщенні.

— Не хочу жити під одним дахом з чортякою! Ще, борони боже, на суд потягнуть!.. (Коцюб., III, 1956, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дах — (те, що покриває будівлю) покрівля, покриття, верх, (солом'яна) стріха. Словник синонімів Полюги
  2. дах — дах – стеля Навряд чи хто сплутає ці різні реалії: стеля ж бо в хаті, приміщенні, вона висока або низька, гладенька чи не дуже, а дах, звичайно, – зовні. Це покрівля, верхня частина будівлі. Він буває залізний, з черепиці, з шиферу тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дах — дах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. дах — Покрівля; П. домівка, житло, оселя, хата, притулок, захисток, прихисток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля <н. під одним дахом>; дашок. Словник синонімів Караванського
  5. дах — [дах] -ху, м. (на) дас'і/-ху, мн. -хи, -х'іў два дахие Орфоепічний словник української мови
  6. дах — -у, ч. 1》 Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. 2》 перен. Домівка, житло. Дах над головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дах — дах: ◊ би́ти в да́х військ. віддавати честь (ст): І то не за якісь заслуги. Павло прямо сказав: “Ти є така цивільна, невійськова оферма, що ти ніяк не можеш бути капралем. Капрал мусить мати цак-цак, а ти того не маєш. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дах — У, ч. Психіка, розум, здатність адекватно сприймати навколишній світ. Дах відриває і зносить його (О. Пономарьов). ◇ Дах тріщить — болить голова, плутанина в думках. В мене з цією курсового вже дах тріщить. Словник сучасного українського сленгу
  9. дах — (-у) ч. 1. мол.; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; ПСУМС, 20. Словник жарґонної лексики української мови
  10. дах — Дашок, крівля, купол, навіс, накриття, напинало, покрив, покришище, покришка (у вулику), покрівець, покрівля, полубка (у вулику), стріха (рідко), укривка, шопа, шопчина Словник синонімів Вусика
  11. дах — див. покрівля Універсальний словник-енциклопедія
  12. дах — ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Словник синонімів української мови
  13. дах — (польс. < нім.) Верхня частина будинку, яка складалася з огороджувальної покрівлі і несучої частини у вигляді крокв, балок, ферм тощо. Залежно від конструкції і матеріалів розрізняються на утеплені і холодні, горищні і безгорищні (див. покриття1). Архітектура і монументальне мистецтво
  14. дах — Дах, -ху м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. ум. дашок. Словник української мови Грінченка