диспропорція

(грец., лат.)

1. Відверте порушення пропорцій.

2. Відсутність пропорційності, злагодженості між частинами будівлі або між спорудами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспропорція — Диспропо́рція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. диспропорція — диспропо́рція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. диспропорція — Неспівмірність Словник чужослів Павло Штепа
  4. диспропорція — -ї, ж. Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. диспропорція — рос. диспропорция (англ. disproportion) — несумісність, невідповідність частин, відсутність пропорційності в цілому об'єкті, окремих підрозділах економіки. Eкономічна енциклопедія
  6. диспропорція — диспропо́рція (від дис... і пропорція) несумісність, невідповідність частин чого-небудь, відсутність пропорційності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. диспропорція — ДИСПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність. — Він [В. Стефаник] відчував якусь велику диспропорцію між тою невеличкою.. Словник української мови в 11 томах