дуплекс

(грец. — подвійний)

Квартира у двох рівнях, де житлові приміщення з'єднані внутрішніми сходами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплекс — ДУ́ПЛЕКС, а, ч. 1. техн. Телефонний чи телеграфний зв'язок, при якому прийом і передача повідомлень між двома пунктами здійснюється одночасно в обох напрямах (на відміну від симплексу), а також засіб такого зв'язку. Словник української мови у 20 томах
  2. дуплекс — -а, ч. Двосторонній зв'язок одним дротом одночасно в обох напрямах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуплекс — ду́плекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. дуплекс — Двійничка Словник чужослів Павло Штепа
  5. дуплекс — ду́плекс (від лат. duplex – подвійний) 1. Двосторонній зв’язок по одному проводу одночасно в обох напрямах. 2. Здвоєна машина для чесання льону. 3. Д.-процес – плавлення сталі або чавуну послідовно у двох плавильних агрегатах. 4. Словник іншомовних слів Мельничука