дуплекс
ду́плекс
(від лат. duplex – подвійний)
1. Двосторонній зв’язок по одному проводу одночасно в обох напрямах.
2. Здвоєна машина для чесання льону.
3. Д.-процес – плавлення сталі або чавуну послідовно у двох плавильних агрегатах.
4. Д.-автотипія – друкування двома фарбами з одноколірного півтоновогр оригіналу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуплекс — ду́плекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дуплекс — -а, ч. Двосторонній зв'язок одним дротом одночасно в обох напрямах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуплекс — Двійничка Словник чужослів Павло Штепа
- дуплекс — ДУ́ПЛЕКС, а, ч. 1. техн. Телефонний чи телеграфний зв'язок, при якому прийом і передача повідомлень між двома пунктами здійснюється одночасно в обох напрямах (на відміну від симплексу), а також засіб такого зв'язку. Словник української мови у 20 томах
- дуплекс — (грец. — подвійний) Квартира у двох рівнях, де житлові приміщення з'єднані внутрішніми сходами. Архітектура і монументальне мистецтво