дуплет
дупле́т
(від франц. double – подвоєний)
1. У більярдній грі удар шаром в інший шар, що, вдарившись об борт, відскакує і потрапляє в лузу.
2. Два швидкі послідовні постріли з двоствольної мисливської рушниці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуплет — дупле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дуплет — -а, ч. 1》 У більярдній грі – удар, від якого куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім потрапляє в лузу. 2》 мисл. Те саме, що дублет 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуплет — ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю. Словник синонімів української мови
- дуплет — ДУПЛЕ́Т, а, ч. 1. У більярдній грі — удар, при якому куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім попадає в лузу. У кожного з партнерів був свій звичай у грі. Містер Ейбл полюбляв старі, класичні прийоми, з.. Словник української мови в 11 томах