1. Словник синонімів української мови

дуплет

ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю. Андрухович); В село у долині не всі разом поїхали: послали трьох на розвідку й скоро почули стріли (Д. Бузько); Дзвеніли стремена, мов дзвони церковні, і гриміли вистріли з пістолів (Г. Хоткевич); Ілько згарячу пальнув із обріза.. А з шелюгів у ту мить, мов дуплетом, із двох гвинтівок — бах! бах! (А. Головко); Карпо заклав у дубельтівку два набої і, піднісши цівкою догори, вистрілив дублетом (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплет — дупле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дуплет — -а, ч. 1》 У більярдній грі – удар, від якого куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім потрапляє в лузу. 2》 мисл. Те саме, що дублет 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуплет — дупле́т (від франц. double – подвоєний) 1. У більярдній грі удар шаром в інший шар, що, вдарившись об борт, відскакує і потрапляє в лузу. 2. Два швидкі послідовні постріли з двоствольної мисливської рушниці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дуплет — ДУПЛЕ́Т, а, ч. 1. У більярдній грі — удар, при якому куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім попадає в лузу. У кожного з партнерів був свій звичай у грі. Містер Ейбл полюбляв старі, класичні прийоми, з.. Словник української мови в 11 томах