кожух

Те саме, що і захаб.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кожух — [коужух] -ха, м. (ў) -ус'і, мн. -ухие/кожухи, -ух'іў/кожух'іў два коужухие Орфоепічний словник української мови
  2. кожух — кожу́х кул. плівка на поверхні захололого кип'яченого молока, киселю тощо (ст): В передсінку, де стоїть стара комода, а на ній ринка з пареним молоком, швидко, трьома пальцями, стягну з нього “кожух” і лакомо проковтну (Нижанківський)||кожушок, старка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. кожух — -а, ч. 1》 Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. 2》 тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кожух — кожу́х іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири кожу́хи Орфографічний словник української мови
  5. кожух — Кожух, -ха м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. ум. кожушок. ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка
  6. кожух — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови
  7. кожух — Без кожуха нема духа. Без кожуха в зимі не загрієшся. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Мож замерзнути. Вербові дрова, як і козиний кожух, не дають тепла. Взимі кожухова латка, як рідна матка. Залатаний кожух хоронить тепло. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. кожух — Кожу́х. Хутро. З кріличих шкір підробляють, наслідують кожухи з иньших звірят, як н. пр. бобра, горностая, тхора, куницю, соболя, парда, киртицю, видру, зебру, тигра, дику кітку і ин. Українська літературна мова на Буковині
  9. кожух — Кожушина; Т. футляр, оболонка, накриття; (телефона) КОРОБКА; кожушок. Словник синонімів Караванського
  10. кожух — як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух (В. Москалець). Фразеологічний словник української мови
  11. кожух — (шкіряний верхній одяг хутром вниз) (довгий) дублянка, (покритий сукном) байбарак, (короткий без тканини) діал. кожушина, кожушок. Словник синонімів Полюги
  12. кожух — КОЖУ́Х, а, ч. 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром досередини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Г. Квітка-Основ'яненко); А сам сотник у кожусі .. Словник української мови у 20 томах
  13. кожух — Дублянка, кожушанка, кожушина, кожушище, кожупюк і кожушок, шуба, шубка Фразеологічні синоніми: критий кожух; некритий кожух Словник синонімів Вусика
  14. кожух — КОЖУ́Х, а, ч. 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських емушків кожухи, стали [козаки] виходити (Кв.-Осн., II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Словник української мови в 11 томах
  15. кожух — Кожу́х, -ха, в кожу́сі і по -жу́ху; -жу́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)