кожух
Без кожуха нема духа.
Без кожуха в зимі не загрієшся.
Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
Мож замерзнути. Вербові дрова, як і козиний кожух, не дають тепла.
Взимі кожухова латка, як рідна матка.
Залатаний кожух хоронить тепло.
Не скидай кожуха до Святого Духа, а по Святім Дусі ходи у кожусі.
До Зелених Свят не скидай кожуха, бо ще трапляються холодні дні, а по Зелених Святах можуть бути холодні дні і також не скидай кожуха. Будь забезпечений.
Обіцяв пан кожух, тепле його слово.
Іронічно, коли хто не додержить даного слова.
Теплий кожух і добре підбитий, тільки шкода, не намене шитий.
Твій поговір до мене не відноситься.
Чужий кожух не гріє.
Чужим добром не збагатієш.
Надягай, бабо, кожуха, бо буду батогом бити.
Жартують, коли хочуть, щоб швидше одягалися.
Хоч кожух м’ять, аби не гулять.
Лінивий, любить лежати.
Значення в інших словниках
- кожух — (шкіряний верхній одяг хутром вниз) (довгий) дублянка, (покритий сукном) байбарак, (короткий без тканини) діал. кожушина, кожушок. Словник синонімів Полюги
- кожух — кожу́х іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири кожу́хи Орфографічний словник української мови
- кожух — Кожу́х. Хутро. З кріличих шкір підробляють, наслідують кожухи з иньших звірят, як н. пр. бобра, горностая, тхора, куницю, соболя, парда, киртицю, видру, зебру, тигра, дику кітку і ин. Українська літературна мова на Буковині
- кожух — Кожушина; Т. футляр, оболонка, накриття; (телефона) КОРОБКА; кожушок. Словник синонімів Караванського
- кожух — Дублянка, кожушанка, кожушина, кожушище, кожупюк і кожушок, шуба, шубка Фразеологічні синоніми: критий кожух; некритий кожух Словник синонімів Вусика
- кожух — [коужух] -ха, м. (ў) -ус'і, мн. -ухие/кожухи, -ух'іў/кожух'іў два коужухие Орфоепічний словник української мови
- кожух — -а, ч. 1》 Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. 2》 тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кожух — КОЖУ́Х, а, ч. 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром досередини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Г. Квітка-Основ'яненко); А сам сотник у кожусі .. Словник української мови у 20 томах
- кожух — кожу́х кул. плівка на поверхні захололого кип'яченого молока, киселю тощо (ст): В передсінку, де стоїть стара комода, а на ній ринка з пареним молоком, швидко, трьома пальцями, стягну з нього “кожух” і лакомо проковтну (Нижанківський)||кожушок, старка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кожух — як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух (В. Москалець). Фразеологічний словник української мови
- кожух — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал. Словник синонімів української мови
- кожух — Кожу́х, -ха, в кожу́сі і по -жу́ху; -жу́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кожух — КОЖУ́Х, а, ч. 1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських емушків кожухи, стали [козаки] виходити (Кв.-Осн., II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Словник української мови в 11 томах
- кожух — Те саме, що і захаб. Архітектура і монументальне мистецтво
- кожух — Кожух, -ха м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. ум. кожушок. ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка