костер

(давньорус.)

Окремо розташована або включена в оборонну систему башти із стрільницями.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костер — Косте́р, -тра́ м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І. Словник української мови Грінченка
  2. костер — КОСТЕ́Р, тра́, ч. 1. діал. Стіс дров, очерету тощо. Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет (Котл., І, 1952, 86). 2. гірн. Кріплення в шахті з дерев’яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон... Словник української мови в 11 томах
  3. костер — КОСТЕ́Р, тра́, ч. 1. гірн. Кріплення в шахті з дерев'яних брусків, покладених у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві. Словник української мови у 20 томах
  4. Костер — Косте́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. костер — див. вогнище Словник синонімів Вусика
  6. костер — Ватра, багаття, вогнище, див. очаг Словник чужослів Павло Штепа
  7. костер — -тра, ч. 1》 діал. Стіс дров, очерету тощо. 2》 гірн. Кріплення в шахті з дерев'яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві. Великий тлумачний словник сучасної мови