1. Орфографічний словник української мови

Костер

Косте́р

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

косте́р

іменник чоловічого роду

стіс дров, очерету; кріплення в шахті

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костер — див. вогнище Словник синонімів Вусика
  2. костер — -тра, ч. 1》 діал. Стіс дров, очерету тощо. 2》 гірн. Кріплення в шахті з дерев'яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. костер — Ватра, багаття, вогнище, див. очаг Словник чужослів Павло Штепа
  4. костер — КОСТЕ́Р, тра́, ч. 1. гірн. Кріплення в шахті з дерев'яних брусків, покладених у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві. Словник української мови у 20 томах
  5. костер — КОСТЕ́Р, тра́, ч. 1. діал. Стіс дров, очерету тощо. Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет (Котл., І, 1952, 86). 2. гірн. Кріплення в шахті з дерев’яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон... Словник української мови в 11 томах
  6. костер — (давньорус.) Окремо розташована або включена в оборонну систему башти із стрільницями. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. костер — Косте́р, -тра́ м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І. Словник української мови Грінченка