костерник
косте́рник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- костерник — -а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- костерник — КОСТЕ́РНИК, а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (див. косте́р 1). Крикне-покрикне [осавул] на винників, на броварників.., на костерників: “.. Годі вам по грубах, по запічках валятися, Ходіть .. Словник української мови у 20 томах
- костерник — КОСТЕ́РНИК, а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах