1. Словник української мови в 11 томах

костерник

КОСТЕ́РНИК, а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. костерник — косте́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. костерник — -а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. костерник — КОСТЕ́РНИК, а, ч., гірн. Робітник-шахтар, що ставить костри (див. косте́р 1). Крикне-покрикне [осавул] на винників, на броварників.., на костерників: “.. Годі вам по грубах, по запічках валятися, Ходіть .. Словник української мови у 20 томах