кромлех
(бретон. — коло і камінь)
Стародавнє святилище (ймовірно на честь Сонця), споруджене у вигляді перекритих горизонтальними плитами кам'яних стовпів, розташованих кругами або незамкненими кривими навколо середніх стовпів з орієнтацією на небесні світила. Центром являвся хірменскул. Ця мегалітична споруда, у якій поєднувались символіки Сонця і каменя, стала прототипом для вироблення низки засобів архітектурної композиції (ритм, симетрія), тектоніки стояково-балкової системи.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кромлех — кро́млех іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кромлех — -а, ч., археол. Споруда часів неоліту і бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Камені кромлехів лежали у кілька ярусів, а у південно-західному секторі вони мали “ворота”... Словник української мови у 20 томах
- кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. В Серезліївці.. були виявлені кромлехи з каменів, поставлених на горизонті, часто у два-три ряди (Археол., VIII, 1953, 10). Словник української мови в 11 томах