кромлех
КРО́МЛЕХ, а, ч., архл.
Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом.
Камені кромлехів лежали у кілька ярусів, а у південно-західному секторі вони мали “ворота”, утворені з великих вертикально вкопаних брил (з наук. літ.);
Складними в архітектурному плані є усатівські кургани, які складалися з кромлехів, банеподібних центральних споруд і спеціально встановлених кам'яних стел (з наук.-попул. літ.);
Кельтські племена ставили менгіри та кромлехи – штучні скелі там, де не було природних, і ці витвори слугували за символи зв'язку неба й землі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кромлех — кро́млех іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кромлех — -а, ч., археол. Споруда часів неоліту і бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. В Серезліївці.. були виявлені кромлехи з каменів, поставлених на горизонті, часто у два-три ряди (Археол., VIII, 1953, 10). Словник української мови в 11 томах
- кромлех — (бретон. — коло і камінь) Стародавнє святилище (ймовірно на честь Сонця), споруджене у вигляді перекритих горизонтальними плитами кам'яних стовпів, розташованих кругами або незамкненими кривими навколо середніх стовпів з орієнтацією на небесні світила. Архітектура і монументальне мистецтво