1. Словник української мови в 11 томах

кромлех

КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом.

В Серезліївці.. були виявлені кромлехи з каменів, поставлених на горизонті, часто у два-три ряди (Археол., VIII, 1953, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кромлех — кро́млех іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кромлех — -а, ч., археол. Споруда часів неоліту і бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кромлех — КРО́МЛЕХ, а, ч., архл. Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом. Камені кромлехів лежали у кілька ярусів, а у південно-західному секторі вони мали “ворота”... Словник української мови у 20 томах
  4. кромлех — (бретон. — коло і камінь) Стародавнє святилище (ймовірно на честь Сонця), споруджене у вигляді перекритих горизонтальними плитами кам'яних стовпів, розташованих кругами або незамкненими кривими навколо середніх стовпів з орієнтацією на небесні світила. Архітектура і монументальне мистецтво