1. Словник української мови в 11 томах

кромішній

КРОМІ́ШНІЙ, я, є:

◊ Кромі́шня пі́тьма́ (те́мрява) — непроглядна, безпросвітна пітьма, темрява.

І сниться їм, бідним [черв’якам], у пітьмі кромішній; Десь сонце горить у всім чарі весни (Фр., X, 1954, 37);

В кромішній темряві виринуло обличчя мого командира полку (Ю. Янов., II, 1954, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кромішній — кромі́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кромішній — Кромі́шній. Непроглядний, кромішний (про темряву). Інтеліґенция угорско-руска мусить перше сама поправити ся і не блукати в тьмі кромішній та не служити чужим богам (Б., 1895, 2, 4) // рос. кромешная тьма — непроглядна, кромішна темрява. Українська літературна мова на Буковині
  3. кромішній — КРОМІ́ШНІЙ, я, є. Те саме, що те́мний 1; непроглядний. Небо все у хмарах, і море шумить. Загорнулося в темряву, не прозирнути крізь його кромішню, ніби вічну чорноту (О. Словник української мови у 20 томах