лабаз

1. Споруда для торгівлі мукою, сіллю, шкірою та іншими сільськогосподарськими товарами.

2. Сарай, повітка, комора.

3. Лісна комора, що підноситься на одному чи кількох стовпах і призначена для зберігання продуктів, мисливської дичини, хутровини.

4. Настил, плоска покрівля.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабаз — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
  2. лабаз — Комора, склад, див. амбар, магазин, шпихлір Словник чужослів Павло Штепа
  3. лабаз — I -у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. II -у, ч., мисл. 1》 Підмостки, що їх влаштовують на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі. 2》 Хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лабаз — Ла́баз: — тут: бур'ян [5;7] — тут в розумінні: бур'ян [XII] Словник з творів Івана Франка
  5. лабаз — ЛАБА́З, у, ч., заст. 1. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар); На території саду було кілька господарських будівель з конторкою та лабазами для сушіння фруктів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. лабаз — ЛАБА́З, у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (Гончар, II, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах
  7. лабаз — лаба́з іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  8. лабаз — Лабаз, -зу м. раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка