лабаз
ЛАБА́З, у, ч., заст.
1. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна.
Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар);
На території саду було кілька господарських будівель з конторкою та лабазами для сушіння фруктів (В. Чемерис);
З кухні вихід в світлицю, за світлицею – кімната в лабаз (з Інтернету);
// Приміщення в лісі для зберігання корму для диких тварин.
Полюючи на лисицю, найкраще сидіти на підвищенні (вишка,лабаз) або на пагорбі і ще враховувати напрямок вітру (з Інтернету).
2. Вид закритого ринку.
Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар);
Колись сучасне цивілізоване місто може перетворитися на один суцільний продуктовий лабаз з непомірними цінами і невисокою якістю товарів (з газ.).
3. бот. Осот шершаво-липкий, Circium erisithales;
// розм. Те саме, що бур'ян.;
// Плоска покрівля, настил на підвищенні з осоту або інших рослин чи гілок дерев.
Тіло мертвого орла обертали в чисту берест, брали в оберемок, йшли до лісу, де влаштовували високо на дереві лабаз і залишали там тіло (з Інтернету);
Краще при можливості влаштовувати високо від землі сидіння з неочищених від кори жердин, так званий лабаз (з Інтернету).
Значення в інших словниках
- лабаз — Ла́баз: — тут: бур'ян [5;7] — тут в розумінні: бур'ян [XII] Словник з творів Івана Франка
- лабаз — лаба́з іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
- лабаз — I -у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. II -у, ч., мисл. 1》 Підмостки, що їх влаштовують на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі. 2》 Хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабаз — Комора, склад, див. амбар, магазин, шпихлір Словник чужослів Павло Штепа
- лабаз — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
- лабаз — ЛАБА́З, у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (Гончар, II, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах
- лабаз — 1. Споруда для торгівлі мукою, сіллю, шкірою та іншими сільськогосподарськими товарами. 2. Сарай, повітка, комора. 3. Лісна комора, що підноситься на одному чи кількох стовпах і призначена для зберігання продуктів, мисливської дичини, хутровини. 4. Настил, плоска покрівля. Архітектура і монументальне мистецтво
- лабаз — Лабаз, -зу м. раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка