лабаз

КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал.; ЖИ́ТНИЦЯ (приміщення для зберігання зерна); МАГАЗИ́Н, ГАМАЗЕ́Й (ГАМАЗЕ́Я) заст., МАГАЗЕ́Й заст., ХЛІБНИ́ЦЯ заст. (будівля для зберігання зерна, борошна тощо); ЛАБА́З заст. (приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна). Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі, І жолоби викотили З нової комори (Т. Шевченко); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (А. Головко); Кільканадцять парубків кінчило власне чистити стайні. Інші носили міхами провіяне і вищиняне зерно до шпихліра (І. Франко); Відносячи сама справунки до спіжарні, Пазя переконалася, що бракує муки й сиру (Лесь Мартович); Ізяслав звелів одчинити княжі житниці, роздавати киянам хліб (П. Загребельний); — Щодня то там, то там убивають моїх жовнірів, захоплюють обози, підпалюють магазини з хлібом і припасами (О. Стороженко); Вечором Шовкопряд все ж пішов до клубу, розташованому в колишньому гамазеї (С. Чорнобривець); Назар поспішав з своїм загоном до магазею. Він одразу здогадався: банда, певно, хоче спалити магазей (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабаз — Ла́баз: — тут: бур'ян [5;7] — тут в розумінні: бур'ян [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. лабаз — лаба́з іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  3. лабаз — I -у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. II -у, ч., мисл. 1》 Підмостки, що їх влаштовують на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі. 2》 Хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лабаз — Комора, склад, див. амбар, магазин, шпихлір Словник чужослів Павло Штепа
  5. лабаз — ЛАБА́З, у, ч., заст. 1. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар); На території саду було кілька господарських будівель з конторкою та лабазами для сушіння фруктів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. лабаз — ЛАБА́З, у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (Гончар, II, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах
  7. лабаз — 1. Споруда для торгівлі мукою, сіллю, шкірою та іншими сільськогосподарськими товарами. 2. Сарай, повітка, комора. 3. Лісна комора, що підноситься на одному чи кількох стовпах і призначена для зберігання продуктів, мисливської дичини, хутровини. 4. Настил, плоска покрівля. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. лабаз — Лабаз, -зу м. раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка