лук

(давньорус.)

Термін, який вживається у низці журнальних статей замість традиційного в архітектурознавстві "арка".

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лук — див. кривий Словник синонімів Вусика
  2. лук — ЛУК, а, ч. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги. Упав прострілений з лука джура (О. Бердник); Прострілив би я вас з лука! Та з лука не палко! Положив би вічно спати, Та все чогось жалко! (С. Словник української мови у 20 томах
  3. лук — лук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. Лук — див. Лук, Микола Іванович Філософський енциклопедичний словник
  5. лук — лук скрут, вигин (ст): Між повалею й долівкою розтягненим луком укладався дим. На долівку разом з брудними недокурками падали і непотребні, й зужиті слова (Нижанківський); Трамвай заскреготів і лагідним луком скрутив у напрямі Вулецької. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. лук — ЛУК, а, ч. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги. Прострілив би я вас з лука, Та з лука не палко; Положив би вічно спати — Та все чогось жалко! (Руд., Тв., 1956, 55); Скіфи були войовничими племенами.. Словник української мови в 11 томах
  7. лук — Лук, -ка м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Г. Барв. 107. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. н. п. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Словник української мови Грінченка
  8. лук — -а, ч. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги. Як із лука — дуже швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. лук — ЛУК (ручна зброя для метання стріл, що має вигляд стягнутої тятивою дуги), САГАЙДА́К рідше. Напруживши останні сили, Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М. Трублаїні); Вона (дівчина) летіла, як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (П. Панч). Словник синонімів української мови
  10. лук — (ручна зброя для метання стріл) р. сагайдак. Словник синонімів Полюги