люстра

(фр. < лат. — освячувати)

Освітлювальний прилад з кількох свічок або висячих ламп, який грав значну роль у формуванні інтер'єра. Виник в XIV ст. у Фландрії у вигляді ріжків, підвішених до стелі. Згодом для їхнього прикрашення застосовувались кришталеві підвіски.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люстра — ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло... Так і сяє все, так і сяє... (С. Словник української мови у 20 томах
  2. люстра — лю́стра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. люстра — -и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. люстра — ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло… Так і сяє все, так і сяє… (Вас. Словник української мови в 11 томах