люстра
(фр. < лат. — освячувати)
Освітлювальний прилад з кількох свічок або висячих ламп, який грав значну роль у формуванні інтер'єра. Виник в XIV ст. у Фландрії у вигляді ріжків, підвішених до стелі. Згодом для їхнього прикрашення застосовувались кришталеві підвіски.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люстра — лю́стра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- люстра — -и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- люстра — ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло... Так і сяє все, так і сяє... (С. Словник української мови у 20 томах
- люстра — ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло… Так і сяє все, так і сяє… (Вас. Словник української мови в 11 томах