маркіза
(фр. — особлива)
Легкий дашок над ґанком, вітриною, вікном із зовнішнього боку споруди. Часто виконувався з щільної тканини.
2. Тканина або гардина на шнурках, що збирається хвилеподібними зморшками у приміщенні.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маркіза — маркі́за 1 іменник жіночого роду, істота дружина або дочка маркіза маркі́за 2 іменник жіночого роду дашок над балконом Орфографічний словник української мови
- маркіза — I -и, ж. Дружина або дочка маркіза. II -и, ж. Легкий матер'яний дашок над вікном чи балконом для захисту від сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маркіза — МАРКІ́ЗА¹, и, ж. Дружина або дочка маркіза. Одна висока особа видала заміж старшу маркізу за генерала німця Турмана, котрий достав пишні руїни. Генерал прожив недовго і вмер, зоставивши маркізу удовою (І. Словник української мови у 20 томах
- маркіза — Маркі́за, -зи; -кі́зи, -кі́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)