маркіза

МАРКІ́ЗА¹, и, ж.

Дружина або дочка маркіза.

Одна висока особа видала заміж старшу маркізу за генерала німця Турмана, котрий достав пишні руїни. Генерал прожив недовго і вмер, зоставивши маркізу удовою (І. Нечуй-Левицький);

Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу (Л. Костенко);

Вона ніби відчула потреби й вагання прекрасних та самотніх жінок світу: від середньовічних маркіз, закутих у панцирі корсетів та комплексів, нав'язаних етикетом, – до своїх клієнток (І. Роздобудько).

МАРКІ́ЗА², и, ж.

Легкий (переважно з цупкої тканини) дашок над вікном або балконом для захисту від сонця.

Маркізи на вікна здатні створити особливу атмосферу, затишок і оригінальний стиль (з мови реклами).

МАРКІ́ЗА³, и, ж., спец.

Форма овального ограновування алмаза.

Діаманту маркіза слід мати співвідношення фацетов 2:1 (з навч. літ.);

// Перстень з камінням, уставленим у овальну оправу.

Перстень маркіза – дуже яскрава й ефектна прикраса (із журн.).