маркіза

маркі́за

I -и, ж.

Дружина або дочка маркіза.

II -и, ж.

Легкий матер'яний дашок над вікном чи балконом для захисту від сонця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маркіза — маркі́за 1 іменник жіночого роду, істота дружина або дочка маркіза маркі́за 2 іменник жіночого роду дашок над балконом Орфографічний словник української мови
  2. маркіза — МАРКІ́ЗА¹, и, ж. Дружина або дочка маркіза. Одна висока особа видала заміж старшу маркізу за генерала німця Турмана, котрий достав пишні руїни. Генерал прожив недовго і вмер, зоставивши маркізу удовою (І. Словник української мови у 20 томах
  3. маркіза — Маркі́за, -зи; -кі́зи, -кі́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. маркіза — (фр. — особлива) Легкий дашок над ґанком, вітриною, вікном із зовнішнього боку споруди. Часто виконувався з щільної тканини. 2. Тканина або гардина на шнурках, що збирається хвилеподібними зморшками у приміщенні. Архітектура і монументальне мистецтво