мозаїка

мозаїка (мусія) (фр., італ. < лат. — присвячене музам)

Техніка зображення або виконання орнаментальних візерунків чи тематичних сюжетів із кубиків смальти, шматочків мармуру, скла, кольорової глазурованої кераміки, кам'яних плиток тощо, які закріпляються у шарі вапна, воску, мастики, цементу. Спочатку застосовувалася тільки для оформлення підлог, згодом вживалася в оформленні стін, куполів, при створенні панно, розгорнутих композицій. М. прикрашалися як інтер'єри, так і екстер'єри споруд. Окремо вирізняються:

~ майолікова — виконувалась з керамічних виробів. Була поширена в мусульманських країнах, а також в Іспанії та Португалії.

~ набірна — складена з невеликих шматочків однорідного матеріалу, який має лише різні кольорові характеристики (порівн. М. флорентійська).

~ пластична (штучна) — плити або пластини врізались по даному рисунку.

~ римська — набиралась з дуже дрібних шматочків різнокольорових каменів, дозволяючи досягти точності при передачі відтінків і деталей.

~ російська — виконувалась з тонких пластинок коштовного каменя таким чином, щоб створити враження, що оформлена частина споруди або предмет виконані з цілісної брили.

~ флорентійська — набрана з крупних пластин мармуру різної текстури, відзначалась більшою декоративністю.

~ чертозіанська — виконана з дерева, перламутру і кості.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мозаїка — моза́їка 1 іменник жіночого роду зображення; суміш моза́їка 2 іменник жіночого роду вид мистецтва; хвороба рослин Орфографічний словник української мови
  2. мозаїка — Моза́їка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. мозаїка — (від гр. musa — муза, іт. mosaika – дослівно: присвячене музам) — музично — сценічний твір, подібний до оперети, побудованийна запозиченій музиці різних авторів. Велику кількість М. створив В.Валентинов ('Ніч кохання', 'Жриця вогню' та інші). Словник-довідник музичних термінів
  4. мозаїка — моза́їка (італ. mosaico, з лат. musivum, від грец. μουσείον – святилище муз) 1. Зображення або візерунок із смальти, кольорового каменю, керамічних плиток, які закріплюють на цементі або спеціальній мастиці безпосередньо на стіні чи на площині, яку декорують. 2. Строката суміш різнорідних частин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мозаїка — МОЗА́ЇКА, и, ж. 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. мозаїка — [мозайіка] -кие, д. і м. -йіц'і Орфоепічний словник української мови
  7. мозаїка — МОЗА́ЇКА, и, ж. 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  8. мозаїка — -и, ж. 1》 Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. || Різнокольорові шматочки скла, мармуру, камінців і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. мозаїка — Живописна техніка; зображення викладають із шматочків каменю, кольорових керамічних плиток або непрозорого скла (смальти) на спеціально підготованій основі. Універсальний словник-енциклопедія