мозаїка

моза́їка

-и, ж.

1》 Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.

|| Різнокольорові шматочки скла, мармуру, камінців і т. ін., що використовуються для такого зображення або візерунку.

2》 Мистецтво складати такі зображення або візерунки.

3》 Музично-сценічний твір (зазвичай оперета), побудований на музиці запозичених у різних авторів номерів.

4》 перен. Строката суміш різнорідних елементів.

5》 Вірусна хвороба рослин, ознакою якої є поява плям на листі.

|| Плями на листі рослин внаслідок цієї хвороби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

мозаїка — моза́їка 1 іменник жіночого роду зображення; суміш моза́їка 2 іменник жіночого роду вид мистецтва; хвороба рослин Орфографічний словник української мови
мозаїка — [мозайіка] -кие, д. і м. -йіц'і Орфоепічний словник української мови
мозаїка — (від гр. musa — муза, іт. mosaika – дослівно: присвячене музам) — музично — сценічний твір, подібний до оперети, побудованийна запозиченій музиці різних авторів. Велику кількість М. створив В.Валентинов ('Ніч кохання', 'Жриця вогню' та інші). Словник-довідник музичних термінів
мозаїка — МОЗА́ЇКА, и, ж. 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Словник української мови у 20 томах
мозаїка — моза́їка (італ. mosaico, з лат. musivum, від грец. μουσείον – святилище муз) 1. Зображення або візерунок із смальти, кольорового каменю, керамічних плиток, які закріплюють на цементі або спеціальній мастиці безпосередньо на стіні чи на площині, яку декорують. 2. Строката суміш різнорідних частин. Словник іншомовних слів Мельничука
мозаїка — Живописна техніка; зображення викладають із шматочків каменю, кольорових керамічних плиток або непрозорого скла (смальти) на спеціально підготованій основі. Універсальний словник-енциклопедія
мозаїка — Моза́їка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мозаїка — МОЗА́ЇКА, и, ж. 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Словник української мови в 11 томах
мозаїка — мозаїка (мусія) (фр., італ. < лат. — присвячене музам) Техніка зображення або виконання орнаментальних візерунків чи тематичних сюжетів із кубиків смальти, шматочків мармуру, скла, кольорової глазурованої кераміки, кам'яних плиток тощо... Архітектура і монументальне мистецтво