мозаїка
МОЗА́ЇКА, и, ж.
1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.
Київ почали забудовувати кам'яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою (з навч. літ.);
Гул перекочувався хвилями, хлюпав прибоєм у високі, прикрашені мозаїкою стіни (О. Донченко);
// Різнокольорові шматочки скла, мармуру, камінців і т. ін., що використовуються для такого зображення або візерунку.
– Цей дід якийсь крем'яний: неначе штукований, складений з крем'яної мозаїки (І. Нечуй-Левицький).
2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки.
Київський державний художній інститут почав виховувати кадри художників-монументалістів. Вони вивчають техніку мозаїки, фрески (з наук. літ.);
Твори мозаїки вічні, вони зберігаються тисячоліттями (з газ.).
3. перен. Строката суміш різнорідних елементів.
Мозаїкою національних костюмів розцвітає сцена (з газ.).
4. Вірусна хвороба рослин, ознакою якої є поява плям на листі.
В осінньо-зимовий період рослини помідорів у теплицях сильно уражуються мозаїкою, яка ослаблює рослини (із журн.);
// Плями на листі рослин унаслідок цієї хвороби.
Значення в інших словниках
- мозаїка — моза́їка 1 іменник жіночого роду зображення; суміш моза́їка 2 іменник жіночого роду вид мистецтва; хвороба рослин Орфографічний словник української мови
- мозаїка — [мозайіка] -кие, д. і м. -йіц'і Орфоепічний словник української мови
- мозаїка — -и, ж. 1》 Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. || Різнокольорові шматочки скла, мармуру, камінців і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мозаїка — (від гр. musa — муза, іт. mosaika – дослівно: присвячене музам) — музично — сценічний твір, подібний до оперети, побудованийна запозиченій музиці різних авторів. Велику кількість М. створив В.Валентинов ('Ніч кохання', 'Жриця вогню' та інші). Словник-довідник музичних термінів
- мозаїка — моза́їка (італ. mosaico, з лат. musivum, від грец. μουσείον – святилище муз) 1. Зображення або візерунок із смальти, кольорового каменю, керамічних плиток, які закріплюють на цементі або спеціальній мастиці безпосередньо на стіні чи на площині, яку декорують. 2. Строката суміш різнорідних частин. Словник іншомовних слів Мельничука
- мозаїка — Живописна техніка; зображення викладають із шматочків каменю, кольорових керамічних плиток або непрозорого скла (смальти) на спеціально підготованій основі. Універсальний словник-енциклопедія
- мозаїка — Моза́їка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мозаїка — МОЗА́ЇКА, и, ж. 1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- мозаїка — мозаїка (мусія) (фр., італ. < лат. — присвячене музам) Техніка зображення або виконання орнаментальних візерунків чи тематичних сюжетів із кубиків смальти, шматочків мармуру, скла, кольорової глазурованої кераміки, кам'яних плиток тощо... Архітектура і монументальне мистецтво