нартекс

(грец. — скринька)

Вхідне приміщення храму, часто рівної ширини з наосом і з простором, яке звичайно орієнтоване у поперечному напрямі і відділяється від молитовного залу масивними стовпами або стіною з дверима.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нартекс — -а, ч. Передня частина храму; міститься здебільшого під хорами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нартекс — НА́РТЕКС, у, ч., церк. Притвор, паперть у християнських храмах. Основними типами церковної споруди стає шестистовпний (або чотиристовпний з нартексом) хрестовобаневий храм, увінчаний однією (центральною) банею (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. нартекс — на́ртекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови