нартекс
на́ртекс
-а, ч.
Передня частина храму; міститься здебільшого під хорами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нартекс — на́ртекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нартекс — НА́РТЕКС, у, ч., церк. Притвор, паперть у християнських храмах. Основними типами церковної споруди стає шестистовпний (або чотиристовпний з нартексом) хрестовобаневий храм, увінчаний однією (центральною) банею (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- нартекс — (грец. — скринька) Вхідне приміщення храму, часто рівної ширини з наосом і з простором, яке звичайно орієнтоване у поперечному напрямі і відділяється від молитовного залу масивними стовпами або стіною з дверима. Архітектура і монументальне мистецтво