обмазка

Тонкошарове покриття поверхні глинобитних стін, цегляного мурування чи кладки з каменя-черепашнику вапняним або цементним розчином, крізь який проступає малюнок кладки.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмазка — обма́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмазка — ОБМА́ЗКА, и, ж. 1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати. І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [бог] Адама й під тинок Поставив просихати (Сам., І, 1958, 249). 2. Речовина, якою обмазане або обмазують що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  3. обмазка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обмазати, обмазувати. 2》 Речовина, якою обмазане чи обмазують що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмазка — ОБМА́ЗКА, и, ж. 1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати. І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [Бог] Адама й під тинок Поставив просихати (В. Самійленко); Іноді при обмазці хати і виділенні окремих деталей .. Словник української мови у 20 томах