обмазка

ОБМА́ЗКА, и, ж.

1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати.

І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [Бог] Адама й під тинок Поставив просихати (В. Самійленко);

Іноді при обмазці хати і виділенні окремих деталей .. використовували синій колір (з наук.-попул. літ.).

2. Речовина, якою обмазане або обмазують що-небудь.

Скромніше виглядає інтер'єр .. хати, в якій стіни вкриті тонким шаром обмазки і побілені (з наук. літ.);

Трипільці вирощували пшеницю, просо, жито і ячмінь, про що свідчать знахідки обгорілих зерен в посудинах та їх відбитки в глиняній обмазці жител (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмазка — обма́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обмазка — ОБМА́ЗКА, и, ж. 1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати. І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [бог] Адама й під тинок Поставив просихати (Сам., І, 1958, 249). 2. Речовина, якою обмазане або обмазують що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  3. обмазка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обмазати, обмазувати. 2》 Речовина, якою обмазане чи обмазують що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмазка — Тонкошарове покриття поверхні глинобитних стін, цегляного мурування чи кладки з каменя-черепашнику вапняним або цементним розчином, крізь який проступає малюнок кладки. Архітектура і монументальне мистецтво