обмазка
ОБМА́ЗКА, и, ж.
1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати.
І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [бог] Адама й під тинок Поставив просихати (Сам., І, 1958, 249).
2. Речовина, якою обмазане або обмазують що-небудь.
Скромніше виглядає інтер’єр.. хати, в якій стіни вкриті тонким шаром обмазки і побілені (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15);
Трипільці вирощували пшеницю, просо, жито і ячмінь, про що свідчать знахідки обгорілих зерен в посудинах та їх відбитки в глиняній обмазці жител (Наука.., 2, 1965, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмазка — обма́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обмазка — -и, ж. 1》 Дія за знач. обмазати, обмазувати. 2》 Речовина, якою обмазане чи обмазують що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмазка — ОБМА́ЗКА, и, ж. 1. Дія за знач. обма́зати, обма́зувати. І, замісивши [глину] з кізяком, Як для обмазки хати, Зліпив [Бог] Адама й під тинок Поставив просихати (В. Самійленко); Іноді при обмазці хати і виділенні окремих деталей .. Словник української мови у 20 томах
- обмазка — Тонкошарове покриття поверхні глинобитних стін, цегляного мурування чи кладки з каменя-черепашнику вапняним або цементним розчином, крізь який проступає малюнок кладки. Архітектура і монументальне мистецтво