1. Архітектура і монументальне мистецтво

остріг

остріг (острожок)

1. Розташоване у прикордонній смузі давньоруське укріплення із загостреною дерев'яною огорожею, де тимчасово або постійно знаходився військовий загін.

2. Невелика в'язниця із високою стіною у Російській імперії XVIII–XIX ст.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остріг — -рогу, ч. Тин з острішком (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остріг — Остріг, -ро́гу м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63. Словник української мови Грінченка