1. Великий тлумачний словник сучасної мови

остріг

острі́г

-рогу, ч.

Тин з острішком (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остріг — остріг (острожок) 1. Розташоване у прикордонній смузі давньоруське укріплення із загостреною дерев'яною огорожею, де тимчасово або постійно знаходився військовий загін. 2. Невелика в'язниця із високою стіною у Російській імперії XVIII–XIX ст. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. остріг — Остріг, -ро́гу м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63. Словник української мови Грінченка