пілон

(італ. < грец. — стовп, портал)

1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або склепіння.

2. Споруда, яка безпосередньо відзначає вхід до давньоєгипетського храму, що складалася з прямокутних у плані, двох масивних башт у вигляді зрізаних пірамід; П. називають також кожну з таких башт.

3. Один з масивних стовпів, розташованих збоку від порталу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архіт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в’їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  2. пілон — Піло́н, -на; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. пілон — -а, ч., архіт. 1》 іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2》 перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. пілон — піло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. пілон — піло́н (від грец. πυλών – ворота) 1. Масивна споруда у формі зрізаної піраміди. Будували найчастіше перед єгипетськими храмами по боках від порталу. 2. Елемент оформлення в’їзду в місто або на міст. 3. Масивний стояк моста, підземної станції метрополітену тощо. Словник іншомовних слів Мельничука