1. Словник іншомовних слів Мельничука

пілон

піло́н

(від грец. πυλών – ворота)

1. Масивна споруда у формі зрізаної піраміди. Будували найчастіше перед єгипетськими храмами по боках від порталу.

2. Елемент оформлення в’їзду в місто або на міст.

3. Масивний стояк моста, підземної станції метрополітену тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілон — піло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пілон — -а, ч., архіт. 1》 іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2》 перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пілон — Піло́н, -на; -ло́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архіт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в’їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. пілон — (італ. < грец. — стовп, портал) 1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або склепіння. Архітектура і монументальне мистецтво