пілон

Значення в інших словниках

1. пілон — піло́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пілон — -а, ч., архіт. 1》 іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2》 перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в'їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови у 20 томах
4. пілон — піло́н (від грец. πυλών – ворота) 1. Масивна споруда у формі зрізаної піраміди. Будували найчастіше перед єгипетськими храмами по боках від порталу. 2. Елемент оформлення в’їзду в місто або на міст. 3. Масивний стояк моста, підземної станції метрополітену тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
5. пілон — ПІЛО́Н, а, ч., архіт. 1. іст. Башта у вигляді зрізаної піраміди, яка зводилася біля входу в стародавній єгипетський храм. 2. перев. мн. Масивні, звичайно прямокутні колони, що служать опорою арок, склепінь або оформляють з боків в’їзди, входи в парки, на мости і т. ін. Словник української мови в 11 томах
6. пілон — (італ. < грец. — стовп, портал) 1. Великий стовп-підпора, прямокутної або хрещатої форми у перетині, який підтримує балку моста, купол або склепіння. Архітектура і монументальне мистецтво