піч

Штучна споруда для обробки певних речей (наприклад, доменна, плавильна) або обпалення приміщення і приготування їжі. За конструктивним рішенням і оздобленням розрізняються:

~ англійська — чавунна піч для приготування їжі, яка з'єднана з водогрійним котлом.

~ біла — збудована з димовідводом у вигляді труби.

~ голландська — призначена для обігріву кімнат прямокутна в плані піч, яка облицьована кахлями і має вертикальні канали для поступового виходу диму.

~ кадильна — пристосована для отримання пахощів.

~ лампадна — відзначається стабільною тепловіддачею, завдяки резервуару, де вугілля поступово розпалює гаряче повітря від розпечених вугіль в горнові.

~ повітряна — така, у якій горіння палива і розподіл тепла посилено додатковою притокою повітря.

~ російська — з великими порожнинами для випікання хліба і лежанкою нагорі, при відсутності димооборотів.

~ чорна — розташована у приміщенні, але не має димовідводу.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піч — печі, ж. 1》 Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. || Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піч — (кімнатна) груба, (як вогнище) коминок, сов. камін; (кухенна) плита; (доменна) домна, (мартенівська) мартен; пічка. Словник синонімів Караванського
  3. піч — піч: ◊ не з одніє́ї пе́чі хліб їсти про бувалу людину з багатим життєвим досвідом (ст): Вона була невисокого росту, трохи опецькувата, рухлива, мабуть, фарбована блондинка, без сумніву, світова дама, що не з одної печі хліб їла, і перед тим, здається... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. піч — ПІЧ, пе́чі, ж. 1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, ..піч затопить, вечеряти варить (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. піч — (споруда для опалення, готування їжі) пічка, (для опалення) груба, (кухонна) плита. Словник синонімів Полюги
  6. піч — Промислова установка з нагрівальною камерою, служить для нагрівання різноманітних матеріалів до темп., при якій у них відбуваються фізич. зміни або хіміч. перетворення, передбачені певним процесом виробництва (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  7. піч — Піч, пе́чі ж. Печь. Вас. 193. Чуб. VII. 380. Піч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. ХС. III. 48. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Шух. І. 263. ум. пічка. Словник української мови Грінченка
  8. піч — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  9. піч — Піч, пе́чі, пе́чі, пі́ччю; пе́чі, пече́й, пе́чам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. піч — ПІЧ, пе́чі, ж. 1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, .. піч затопить, вечеряти варить (Г. Словник української мови у 20 томах
  11. піч — [п'іч] печ'і, ор. п'іч':у, мн. печ'і, пеичей, д. печам Орфоепічний словник української мови
  12. піч — Ані печі, ані лавки. Про дуже бідну хату, без конечних хатніх обстанов. В старій печі сам чорт палить. І старого мож скусити до гріха. Зо своєї печі і дим солодкий. Своя хата хоч і курна та милійша за чужу. Не з одної печі хліб їв. Приповідки або українсько-народня філософія
  13. піч — піч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови