піч
Ані печі, ані лавки.
Про дуже бідну хату, без конечних хатніх обстанов.
В старій печі сам чорт палить.
І старого мож скусити до гріха.
Зо своєї печі і дим солодкий.
Своя хата хоч і курна та милійша за чужу.
Не з одної печі хліб їв.
Про бувалого чоловіка, що подорожував багато, та мав багато пригод.
Лиш на печі вигрієш плечі.
На печі люди вигрівались, коли були хворі. Піч звичайно була тепла, бо або пекли хліб, або сушили збіжжя до мелення. На печі могло було поміститись дві дорослі особи. Тут вигрівались зимою старі люди, або малі діти.
З печі сирого хліба не виймають.
Про незакінчену роботу, яка не має вартості.
На печі сидіти — генералом не бути.
Лінивий нічого не доробиться у житті.
Не в тім річ, що в хаті піч, а біда, як її нема.
Без печі люди бідують, бо не можуть нічого зварити і зігрітися.
Значення в інших словниках
- піч — (споруда для опалення, готування їжі) пічка, (для опалення) груба, (кухонна) плита. Словник синонімів Полюги
- піч — піч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- піч — (кімнатна) груба, (як вогнище) коминок, сов. камін; (кухенна) плита; (доменна) домна, (мартенівська) мартен; пічка. Словник синонімів Караванського
- піч — [п'іч] печ'і, ор. п'іч':у, мн. печ'і, пеичей, д. печам Орфоепічний словник української мови
- піч — печі, ж. 1》 Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. || Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піч — ПІЧ, пе́чі, ж. 1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, .. піч затопить, вечеряти варить (Г. Словник української мови у 20 томах
- піч — піч: ◊ не з одніє́ї пе́чі хліб їсти про бувалу людину з багатим життєвим досвідом (ст): Вона була невисокого росту, трохи опецькувата, рухлива, мабуть, фарбована блондинка, без сумніву, світова дама, що не з одної печі хліб їла, і перед тим, здається... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- піч — Промислова установка з нагрівальною камерою, служить для нагрівання різноманітних матеріалів до темп., при якій у них відбуваються фізич. зміни або хіміч. перетворення, передбачені певним процесом виробництва (напр. Універсальний словник-енциклопедія
- піч — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
- піч — Піч, пе́чі, пе́чі, пі́ччю; пе́чі, пече́й, пе́чам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піч — ПІЧ, пе́чі, ж. 1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, ..піч затопить, вечеряти варить (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- піч — Штучна споруда для обробки певних речей (наприклад, доменна, плавильна) або обпалення приміщення і приготування їжі. За конструктивним рішенням і оздобленням розрізняються: ~ англійська — чавунна піч для приготування їжі... Архітектура і монументальне мистецтво
- піч — Піч, пе́чі ж. Печь. Вас. 193. Чуб. VII. 380. Піч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. ХС. III. 48. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Шух. І. 263. ум. пічка. Словник української мови Грінченка